Звиняченський ліцей щиро дякує Горохівській районній спілці учасників АТО «ЩИТ» та Віталію Гладуну за пізнавальну екскурсію волонтерським центром та змістовну розповідь для учнів 10 та 11 класів. Учні передали волонтерам 1500 грн на потреби ЗСУ.
Наближаємо перемогу разом!
Дякуємо ЗСУ!
Слава Україні!
Героям Слава!
Свято Рідної мови у Звиняченському ліцеї підготували учні 6 і 9 класів.
Мова - це диво.
З нею людина розумна й щаслива.
Знаючи мову, спілкуються люди.
Мова загине - й народу не буде.
Рідна мова в кожного із нас єдина, як мати, як рідна земля. І де б не були ми, завжди хвилюємося зачувши рідне слово, скрізь відчуваємо поклик рідної землі - Батьківщини.
Людині визначено Богом місце народження, країна, небо; вона не може того нічого поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов - твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ."
Такі переконливі слова звучали з уст школярів, які закликали:
" Бережімо наш найкращий цвіт- Рідну мову,
Збагачуймо її і розвиваймо, дбаймо про її чистоту і красу!"
"Хай коштовним добром вона буде у нас,
Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас."
Гості свята побували на міському ринку і послухали гумореску про те, як купував один чоловік поросят з того села, що і його дружина, та й передумав брати й задаром.
Та гумореску, як дядько " по секрету, продавав овес, щоб кобила не почула".
А ще глядачі виконували цікаві завдання: відгадували слово за поданими епітетами.
Завершлося свято піснею Олександра Пономарьова "Заспіваймо пісню за Україну", що звучала, як клятва юних українців:
Ми ніколи не зречемося Рідної мови,
Ми ніколи не зречемося рідної землі.
І борітеся - поборете будь - які змови,
І борітеся - поборете, все що у злі...
У єдності сила українців, бо:
Ми єдина сім'я! Сестри ми і брати,-
Ми з тобою і є ця країна.
Україна - це я! Україна - це ти!
Україна - це ми, УКРАЇНА!
24 лютого - 730 днів від початку злочинного повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку Москва розпочала проти України 10 років тому з окупації Криму у 2014 році. Своєю збройною агресією Росія розв’язала першу в XXI столітті континентальну війну в Європі.
Сьогодні Україна та український народ переживає важкі часи. Щодня у складних бойових умовах, під кулями та ракетами системи «Град» російських терористів ціною свого життя прикордонники та ЗСУ перешкоджають штучному роз’єднанню країни, демонструючи кращі риси захисників Вітчизни, а саме незламність українського народу.
Для багатьох українців питання свободи та волі, як ніколи є важливим. Ми всі боремося за те, аби Український Гімн лунав на всій території України, у кожному куточку нашої незламної держави. Він закликає українців пам’ятати про минулу й сьогоденну славу Батьківщини, про високу жертовність її синів і дочок у боротьбі за волю й незалежність.
Вшануймо всіх полеглих Героїв, які боролися і загинули за наше майбутнє, не винних дітей, мирних українців та всіх наших співвітчизників, серед яких випускники нашої школи, наші односельчани – Ліщина Андрій Васильович, Органістий Віталій Петрович, Кущішин Сергій Миколайович, Василюк Олександр Євгенович, Редчук Дмитро Дмитрович, Шоцький Володимир Сергійович.
Небесне військо поповнилося Героєм – Клец Володимир Васильович, загинув 21.02.2024 року, вірний Захисник військовій присязі та народу України, віддав своє життя на Херсонщині під час ракетного удару окупантів. Його молоде життя обірвалося в 33 роки…
У Звиняченському ліцеї відбувся захід до річниці повномасштабного вторгнення 2024 року «Коли болить душа за Україну» #вистояли – переможемо! Після завершення учні з вчителями та органами місцевої влади покладали квіти на місця поховань та до пам’ятних дошок наших Героїв.
Україно, ми боремось за тебе і нізащо не зупинимося, адже ми на своїй землі, ми в себе вдома.
Перемога за нами!
Усе буле добре!
Усе буде Україна!
Україна вшановує 106-ту річницю. Сьогодні, 29 січня 2024 року, Україна вшановує 106-річницю героїчного бою молодих хлопців під Крутами. Далекого 1918 року гімназисти стали на захист Києва від більшовицької навали. Наймолодшому було лише 16 років.